Вболівальники, що зібралися на стадіоні, перебували у  передчутті постійного тиску на ворота суперника, купи гольових моментів та феєеричної перемоги оновленого складу команди ФК Коростень. Однак гра розпочалася занадто спокійно, гравці зосередилися в центральній частині поля між штрафними майданчиками і лише позначали активність.

  При такій грі перший момент виник і  у гостей: після навісу через весь штрафний майданчик наш лівий захисник пропустив м'яч собі за вуха - а там гравець "Росі" з кута воротарського майданчика пробивав "щічкою", однак неправильно поставив стопу і вистрілив по воронам, що сиділи на тополях. Був дуже перспективний момент у наших, коли воротар "Росі" вибив м'яч за межі штрафного по центру прямо на нашого гравця. Однак той засумнівався у власній спроможності в один дотик влучити в порожні ворота з середньої відстані, спробував комбінувати до вірного і момент зійшов нанівець.

Атаки нашої команди, що почали будуватися після цього, практично відразу перевтілилися у перевагу на табло. Гол-красень забив Андрій Грищенко. Він на підступах до штрафного отримавши м'яч, перекинув захисника, що кидався під удар і другим дотиком практично без замаху прямим ударом класно поцілив поруч з правою від воротаря стійкою. Здавалося, після цього суперник, у складі якого - переважно молоді гравці, складе зброю. Наші навпаки стали впевненіше себе почувати, почали цікаво комбінувати і взагалі тримали гру в своїх руках. Зовсім недоречно пролунав в цей час свисток судді на перерву.

  Другий тайм відразу після свого початку приніс тривогу в серце. Зовсім негренадерської статури гравці  гостей пішли вперед. Активні "живчики" на флангах досить часто успішно чіплялися за м'яч і створювали напругу біля наших воріт. Чого вартий тільки кутовий, після якого м'яч скакав у скупченні гравців, а гравці обох команд зробили "купу малу" в нашому воротарському майданчику і наші ледве виштовхали м'яч в центр поля. Простріл після чергового кутового ледь не завершився голом, однак один з гравців "Росі"  не зміг переправити м'яч у ворота з вигідної позиції прямо перед воротами. Був також і момент, в якому гості вимагали пенальті - якби вони грали вдома, то так би й сталося (ми знаємо, які пенальті ставлять у домашніх мачтах команд з Білої Церкви).

  Заміна лівого захисника, яка напрошувалася ще з першого тайму (помилка у вищезазначеному моменті та періодичні "обрізки" наштовхували на таку думку), призвела ... до голу в наші ворота. Все було б добре, якби не було так погано. Поки гравці перестроювалися після подвійної "регламентної " заміни, при якій зберігалася необхідна умова перебування на полі одного "молодого" гравця, саме лівий фланг оборони і дав тріщину. Андрій Грищенко, який опинився поруч з вільним від опіки нападником гостей не зміг завадити йому розстріляти нашого воротаря з кута воротарського майданчика. Більш сміливий суперник міг би спробувати скористатися ситуацією і  дотиснути господарів, однак гравці "Росі" вирішили зберегти синицю, що попалася їм в руки. З цією задачею вони досить легко справилися і повезли додому вигідну для себе нічию. Гравці ФК "Коростень" під кінець матчу з усіх сил тиснули на ворота суперника, однак їм не вистачило ні зіграності в атаці, ні фантазії, ні везіння для того щоб вирвати перемогу. Тим більше, що для голу, необхідно, як мінімум вдарити по воротам, а гольовий удар Грищенка у першому таймі скоріш за все був єдиним (!!!), що потрапив у рамку воріт за всю гру.

  Звичайно, висновки робити по одній грі не можна, однак ситуація в команді викликає занепокоєння хоча б тим фактом, що на лаві запасних з невідомих причин був відсутній головний тренер команди Анатолій Журавський. Обставини ми плануємо з'ясувати якнайшвидше.

1/16 фіналу (12 квітня)

І група

Ємільчине   –   Червоноармійськ   4 : 2
Овруч   –   Народичі   4 : 0
Коростенський район   –   Олевськ   2 : 1
Черняхів   –   "Прес" (Леніно, Радомишильський район)   0 : 4

ІІ група

Ружин   –   ФК "Бердичів-2"   1 : 4
Любар   –   "Енергія" (Романів)   0 : 2
Баранівка   –   СФК "Арсенал" (Бердичівський район)   0 : 5
Довбиш (Баранівський район)   –   Селянщина, Черняхівський район   1 : 3

1/8 фіналу (19 квітня)

Наставник «княжичів» не приховує: грою команди він розчарований не меншою мірою, ніж результатом. Однак підстави для паніки, на думку Степана Матвіїва, відсутні. Бо команда спроможна грати значно краще і неодмінно гратиме саме так у наступних зустрічах.

— То що все-таки сталося з «Княжою» в матчі з коростенцями, Степане Олексійовичу?

— На грі команди негативно позначилася банальна недооцінка суперника. Ми почали матч аж надто самовпевнено, наче футбольні академіки, а коли наразилися на відчайдушний і неабияк організований опір опонента, знову стати самими собою безпосередньо по ходу гри вже не змогли. Так оцінюю те, що сталося, не лише я, а й команда в цілому. Наступного дня, після тренувального заняття, ми не просто проаналізували перебіг подій, а й поспілкувалися з футболістами максимально відверто. Хлопці визнали, що не виконали передматчевої настанови тому, що легковажно сприйняли конкурента, і запевнили, що неодмінно засвоять гіркий урок.

— Склалося враження, що «Княжа» далека від оптимальних фізичних кондицій. Ваша думка з цього приводу?

— Це не так. Завдяки турботам президента клубу, ми провели підготовку до весняних змагань в чудових умовах. Навчально-тренувальну програму виконано повністю, а спеціальні тестування засвідчили високий рівень індивідуальної готовності до швидкісних і фізичних навантажень.

— Однак команда, образно кажучи, так і не побігла в квітневій прем`єрі, а її ігрова постава виявилася блідою та розмитою…

— На жаль, на важкому газоні значно легше руйнувати, аніж творити. Наголошую на цьому не заради виправдання. Це констатація факту. Існують й інші причини осічки. Приміром, кадрова: впродовж антракту ми награвали одних флангових оборонців, а грати з об`єктивних причин довелося зовсім з іншими. Для «Княжої», чия тактика базується на швидкісному переході від оборони до наступу, така втрата відчутна за будь-яких обставин. А за негоди — поготів. Якби ми реалізували пенальті, то й гра пішла б іншим руслом. Однак сталося навпаки: після локальної невдачі хлопці почали діяти з оглядкою на свої тили. Це психологія: боязнь пропустити нелогічний гол за такого нефарту стає гіперболізовано великою.

— А чим пояснити відсутність кількох стрижневих виконавців?

— Данищук і Станкевич, які награвалися впродовж трьох місяців на флангові позиції, лікуються. Першого серйозно травмували на зборах, а другий має пройти поглиблене медичне обстеження. Натомість Налигач, без якого восени важко було навіть уявити лінію захисту, пропустив через проблеми зі здоров`ям два збори й поки що не набув оптимальної функціональної готовності. Зважаючи на це, новачкам команди — Лупашку та Мостовому — довелося грати прем`єру, що називається, з чистого листа.

— Попереду в «Княжої» — вельми складні турнірні випробування. Готові до них?

— Звичайно. Ретельно вивчаємо суперників і шліфуємо свій груповий маневр. Тепер ми в боргу перед уболівальниками, тож маємо повернути їхню прихильність яскравою грою та переможним результатом.